Святкова інтермедії Харківського театру для дітей та юнацтва   «НОВОРІЧНА ПЛУТАНИНА»     У якій шкідлива та підступна тролліна Плутанина зламала чарівний новорічний годинник, ледве не скасувавши новорічні урочистості. Але гном Північ і Фея Північного Сяйва за допомогою юних глядачів та Святого Миколая повернули свято всім дітям. В інтермедії безліч ігор, загадок та новорічних конкурсів для дітей та їхніх батьків.

У суботу, завершувалися останні приготування до весілля. Коровайниці допікали обрядову випічку. Мати та донька готували подарунки для родини молодого.
Дружки квітчали гільце та спечений коровай прикрашали гронами калини. А потім допомагали молодій  одягти традиційний одяг і всі разом йшли кликати гостей на весілля. Зайшовши до хати, молода тричі кланялася господарям і запрошувала на весілля.

️ Харківський обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва продовжує прийом фото до участі в онлайн виставці «Весільне розмаїття: атрибутика традиційного українського народного весілля».

️ До участі у виставці приймаються роботи майстрів, що відповідають одному з напрямків:

Увага!

Шановні науковці, науково-практичну конференцію з міжнародною участю «Традиційна культура в умовах глобалізації: нові вектори розвитку» перенесено на 29 — 30 червня 2023 року.
Із повагою, оргкомітет.

29 січня в Україні відзначають річницю бою під Крутами, який для Українського народу став символом героїзму та самопожертви молодого покоління в боротьбі за незалежність, прикладом для сучасних захисників України, як успішно боротися проти численного ворога.

Нагадаємо, що  зимові святкування з народною назвою  «Різдвяні святки» охоплюють період від Різдва до Водохреща (за старим календарем 25.12-19.01,  а новим – 7-19.01). Однак на Слобожанщини, зокрема на Харківщині, чітко розділяли ці два тижні на зону дії трьох свят. До Щедрого вечора (вечір напередодні нового року), який в церковному календарі співпадав з днем св. Меланії, звучали різдвяні привітання і колядки усіх типів. Починаючи із Щедрого вечора, свята Меланки,  наставав час для щедрівок. Відтоді колядки вже в нас не співали!! (це не співпадає із традиціями багатьох українських регіонів «колядувати до весни», особливо там, де втрачений «щедрувальний» цикл). Щедрувати можна було до 4 (17 січня), на практиці все ж обмежувалися одним вечором (наступний перший день нового року – день посівання, яке теж відноситься до щедрувального циклу, але про це згодом). В будь-якому разі пісні замовкали за день до  Водохреща (6.01/19.01),  в останній, так званий, «Голодний Святвечір» (5 або 18 січня) вже не щедрували.

В часи війни наших колег, співробітників Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва, розкидало по усьому світі. Але ми, як то кажуть, намагаємося триматися у купочці. Сьогодні хочемо з вами поділитися чудовим матеріалом, який підготувала наша колега ─ артистка фольклорного гурту "Муравський шлях", кандидат педагогічних наук, відома харківська фольклористка Мирослава Олександрівна Семенова, яка нині перебуває у Бельгії. Ви узнаєте про походження свята Миколая, про пов’язані з ним колядки, які співалися на Слобожанщині, ознайомитеся з чудовою презентацією, яка допоможе зорієнтуватися у нюансах походження та введення Юліанського та Григоріанського календарів, а також узнаєте про те, як і коли святкують Миколая у Бельгії.

В день Різдва (25 грудня / 7 січня)  лише з обіду починали повноцінно колядувати – збиралися молодіжні гурти, молоді сім’ї без дітей, діти домовлялися ходити як  купками, так і окремо. Старші люди, господарі сиділи вдома, бо хтось же мав приймати колядників...

Маленькі хлопчики (у цих взагалі «врожайна» доба, бо зранку ж пахолкували)) і дівчатка в першу чергу ходили по родичах, сусідах,  а далі – вже по погоді і силам... Більшість найпростіших дитячих колядок не потребувала вміння співати. Скоріш, треба було скандувати, голосно і яскраво (а соромишся, то й тихенько проказували). Якщо вже хто мав хист до співу, то виголошував свої колядки на найпростіші мелодії, як оця наприклад.. https://folklore.kh.ua/site/track?id=1441

4 грудня дистанційно відбувся Відкритий семінар-практикум «Різдвяно-Новорічна обрядовість українців: минуле і сьогодення», організований фахівцями Харківського обласного організаційно-методичного центру культури і мистецтва.

Незабаром будемо відзначати Різдвяно-Новорічні святки. Як відбувалися традиційні святкування колись і як нині відтворюються обрядодійства в Україні цікаво доповіли дослідники із Харківщини, Київщини, Закарпаття.

Доповіді були надзвичайно цікавими і змістовними. До семінару долучилися учасники із Вінницької, Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Луганської, Київської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Хмельницької, Чернігівської областей України.