Всі матеріали на даному сайті призначені виключно для ознайомлення без цілей комерційного використання.
Розробка та супровід сайту: 
Передрук публікацій дозволяється тільки при розміщенні прямого посилання на сайт
Цьогоріч День вишиванки в Україні припадає на 16 травня. Сьогодні це свято актуальне, як ніколи, адже українська вишита сорочка, як її правильно називати, має глибоке історичне коріння та є символом національної культури. В цей день українці вдягають вишиті сорочки як прояв підтримки та гордості за своє національне походження.
Підтримай традицію - вдягни вишиту сорочку
Дизайн вміє розмовляти з глядачами!
Розкажемо, як привернути увагу до оголошення вашої культурної події у відкритому вебінар "Візуальна складова культурного проєкту: дизайн як засіб комунікації" від Школи культурного менеджера "Поступ"
У вебінарі ви дізнаєтеся про прості хитрощі, що допоможуть зробити ваші пости яскравіше та цікавіше.
Що ви отримаєте?
- основи дизайну для соціальних мереж
- Надійний, зрозумілий та безкоштовний інструмент створення швидкого візуального контенту
- ресурс для моніторингу візуальних дизайнерських проєктів та пошуку натхнення
Для кого цей вебінар?
- працівники у сфері культури в громадах, що активно ведуть тематичні культурні сторінки в соціальних мережах
- відповідальні за комунікацію із аудиторією (контент-менеджери початківці)
- культурні менеджери
Вебінар відбудеться 20.05.2024 о 15:00 на платформі Zoom
Зацікавило???
Рєструйтеся за посиланням:
https://forms.gle/PFyfaFNaGqHU6s5d7
Дім втілення ідей - так можна назвати наступну програму для сфери культури у нашій рубриці "Можливості для культури".
House of Europe - програма, якою опікується Європейським Союзом, та керується вже знайомим нам Goethe-Institut Ukraine.
Ця програма підтримує професійний обмін у сферах культури, креативного сектору, освіти, роботи з молоддю між Україною, країнами ЄС та Великою Британією.
House of Europe націлена на підтримку та надання інформації в областях, де це наразі необхідно. Саме тому створено програму для середніх і малих міст України, в якій "Дім Європи" працює з місцевими культурними центрами, щоби підтримати митців в громадах завдяки створенню просторів, House of Europe Festival- мобільного павільйону, та підтримки місцевих ініціатив!
Також House of Europe не тільки активно діє як донор, а й поширює можливості з інших програм, з яких і ми підхоплюємо для вас актуальні конкурси й події.
На сайті та ресурсах Дому Європи вас чекає багато корисного. Тож хапайте кожну можливість для ваших чудових проєктів за посиланням:
22.05.24 о 16.00 онлайн на платформі Zoom в межах проєкту Михайла Красікова «Я памʼятаю... Життя в традиції» відбудеться зустріч із фотожурналістом Дмитром Овсянкіним
Люди, яким йде восьмий чи девʼятий десяток, — носії унікальної інформації про традиції, які сьогодні вже майже втрачені, про побут, який за останні 70 років зазнав значних трансформацій, про людей, яких вже нема, але про яких варто знати. Цього разу гостем нашого проєкту буде відомий фотожурналіст, талановитий оповідач, харизматична особистість Дмитро Овсянкін. Йому є про що розповісти, а нам є про що спитати...
Довідка про автора проєкту:
Михайло Красіков — етнолог та фольклорист, провідний методист ООМЦКМ, професор кафедри українознавства, культурології та історії науки НТУ «ХПІ», директор Етнографічного музею «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ», член Національної спілки письменників України, Національної спілки художників України, Національної спілки краєзнавців України, лауреат муніципальної премії в галузі фольклористики та етнології ім. П. Іванова 2007 р., премії ім. Л. Танюка “за збереження історичної памʼяті України” 2022 р., премії The Slavic, East European, and Eurasian Folklore Association (SEEFA) 2023 р.
Довідки за телефоном 067 91 014 91.
Покликання на онлайн-зустріч:
https://us05web.zoom.us/j/82077900490?pwd=jdfdFvJ41BbbanHChGQ4MxRMOS7
GDg.1
Ідентифікатор заходу: 820 7790 0490
Код доступу: hP66Si
Співорганізатори:
Харківський обласний організаційно-методичний центр культури та мистецтв
Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка
Харківське обласне відділення Української бібліотечної асоціації
Етнографічний музей «Слобожанські скарби» імені Г. Хоткевича НТУ «ХПІ» Харківська обласна бібліотека для дітей
Харківська спеціалізована музично-театральна бібліотека
Охтирський краєзнавчий музей
Харківський історичний музей
Харківський художній музей
Без хліба ми не уявляємо свого життя. Хліб завжди був символом гостинності та достатку кожного українця. З давніх-давен пекли хліб у печі. Ставилися до нього як до святині: накривали вишитим рушниками. Подавали спершу на стіл хліб, а потім інші страви.
У селі Яковенкове, що на Балаклійщині, хлібом називали круглу випечену хлібину. А пампушкою або паляничкою – невелику, квадратну випечену хлібинку. Тісто на цю випічку замішували однакове. Цим рецептом з нами ділиться Олена Федорівна Кривоніс 1949 року народження з села Яковенкове Балаклійської міської ради Ізюмського району Харківської області. Випічку представили на Обласний фестиваль-конкурс традиційних страв, випічки та напоїв Харківщини «СМАЧНОГО!» у 2021 році. Подала цей запис на конкурс Наталія Семенівна Линник.
Складники:
Борошно – 1 кг
Молоко кисле – 150 г
Олія – 50 г
Дріжджі – 50 г
Цукор – 0,5 ст. л.
Вода – 100 мл
Сіль – 1 ч. л.
Опис традиції приготування
Дріжджі розминаємо, засипаємо цукром, додаємо трішки води і даємо час, щоб вони забродили. Робимо опару для тіста.
Просіюємо борошно у ємність, посипаємо сіллю, додаємо склянку кислого молока, заколочуємо тісто як на оладки, вливаємо небагато олії, щоб воно було «рихліше» (більш пухке). Все перемішуємо, у тісто вливаємо дріжджі, розколочуємо гарно і ставимо у тепле місце, накривши рушником – хай воно «бродить». Тісто має гарно «підійти». Як тіста стане в два рази більше, місимо його з невеликою кількістю борошна. Покачаємо тісто, ділимо на пампушки та садимо в спеціальні квадратні форми. Залишаємо на столі, нехай підійде ще. Потім форми ставимо у розігріту піч. Випікаємо до готовності, витягаємо з печі, кладемо на край рушничка, а другим краєм накриваємо. Хліб пахучий, смачний.
Як згадує Олена Федорівна: «Зараз всі печуть на дріжджах, а раньче не було дріжджів, хліб робили з хмелю, який збирали по йєрках (ярках), тоді сушили і хранили в хаті. А коли треба було, запарювали той хміль, зливали воду, кидали мукички і на цій опарі замішували тісто. І це було в кожній хаті. Оставався кусочок цього замісеного тіста, його на слідуючий день перекидали, розколочували з сироваткою і мукою і знову пекли хліб. А хміль був у кожній хаті, бо пекли тіки на хмелеві. Собирали його в сінтябрі місяці, обривали шишечки цього хмелю, сушили його і воно хранилося у хаті. І коли нада хліб пекти, витягали, запарювали і було воно замісто дріжджів».
* Готуємо традиційну випічку Хліб «Паляничка» за посиланням: https://youtu.be/diIp7ENwODU
Всім СМАЧНОГО!
* Матеріал підготувала Наталія Олійник, провідний методист КЗ «ООМЦКМ»
Цікавою властивістю психіки людини є схильність обирати перевірене замість нового. Це стосується в першу чергу несвідомих процесів. Коли ми виростаємо та виходимо у доросле життя, то першим джерелом паттернів поведінки є сімейні традиції та родові сценарії. Ми можемо не усвідомлювати сам механізм, але коли ми постаємо перед вибором, то першим нам на думку спадає той варіант, який несвідомо є більш знайомим.
Про це писав видатний долеаналітик - Ліпод Сонді. У своїй роботі він описує процеси проживання нав’язаної долі предків. Вчений наголошує, що наші несвідомі вибори приводять до проживання не свого життя.
Давайте повернемося до нашого повсякдення. В кожного з нас є своє власне уявлення про себе. Це щось схоже на каркас, який допомагає існувати у зовнішньому світі, наша ідентичність. Якщо ця структура не змінюється довгий час, то зовсім скоро вона стає неадекватною. Тобто наші уявлення про себе не будуть збігатися з реальністю. Наприклад, ми вже стали майстром, а досі сприймаємо себе новачком.
Саме таким чином ми можемо у свої 40 років перейматися тим, що ми засвоїли в дитинстві.
Часто буває, що ми так звикаємо до своєї ідентичності, що її зміна несвідомо сприймається як кінець життя. Ніби наше «Я» перестає існувати. Тому ми з усіх сил тримаємося за неї, щоб наш світ не зруйнувався.
Але зміна ідентичності - це не є знеціненням нашого минулого уявлення про себе. Це про можливість побудувати щось нове. Те, що буде більше відповідати нашому внутрішньому глибинному «Я». @polina_tetska_psy
Станом на кінець грудня 2023 року у Німеччині було зареєстровано 1,132 млн громадян України, які шукають в ФРН захисту від російської війни. Серед них і представники сфери культури, що наразі продовжують свою діяльність, перебуваючи за кордоном. Тож, чудовий варіант співпраці із нашими творчими діячами, що наразі в Німеччині - підтримка ваших спільних проєктів від Goethe-Institut.
Науково-практична конференція з міжнародною участю «ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ПРОЄКТИ ТА ІНІЦІАТИВИ РОЗВИТКУ І ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ»Науково-практична конференція з міжнародною участю «ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ПРОЄКТИ ТА ІНІЦІАТИВИ РОЗВИТКУ І ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ» Департамент культури і туризму Харківської обласної військової адміністрації, Обласний організаційно-методичний центр культури і мистецтва запрошують долучитися до щорічної науково-практичної конференції з міжнародною участю «ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ: ПРОЄКТИ ТА ІНІЦІАТИВИ РОЗВИТКУ І ПОПУЛЯРИЗАЦІЇ», яка відбудеться 28- 29 червня 2024 року в м. Харкові. Робота конференції планується в змішаному режимі, можлива заочна
Сторінка 1 з 99
