 «Соняшники». Графічний дизайн.jpg)
Музично-театральна вітальня «На Олексіївці» гостинно відчинила двері для любителів музики. Її почесним гостем цього разу був Володимир Птушкін, народний артист України, заслужений діяч мистецтв України, професор Харківського національного університету мистецтв ім. І. Котляревського. А ще його називають «український Шаїнський».
З жовтня 2010 року у рамках творчого проекту дитячої школи мистецтв № 6 для харків'ян проводяться зустрічі з музикантами. Слідуючи незмінною традицією, зустріч почалася з запалювання свічки як символу невгасимого прекрасного і вічного мистецтва. А потім на сцену вийшов Володимир Михайлович Птушкін. Ім'я цього талановитого українського композитора добре відомо багатьом харків'янам, так як його творча діяльність пов'язана з нашим містом. Він - лауреат міжнародного конкурсу композиторів, муніципальної премії ім. І. Слатіна, Всеукраїнського конкурсу ім. В. Косенко, премії ім. В. Косенко. Майже тридцять років був завідувачем музичною частиною Харківського академічного російського драматичного театру ім. А.С. Пушкіна, де, за його словами, набув досвіду створення театральної музики. Сьогодні частина вистав, над якими працював композитор, зійшла зі сцени, але музика продовжує звучати в різних перекладання: для фортепіано в чотири руки, в оркестрових перекладання.
Володимир Птушкін написав кантати, вокальні цикли, камерну інструментальну музику, концерти, весняні пасторалі на вірші поетів епохи Відродження, моносімфонію-сповідь на вірші Бориса Чичибабіна для сопрано, кларнета, віолончелі та фортепіано, дуже багато самих різних творів. Вони звучали в кращих залах Києва, Москви, Одеси, на авторитетних міжнародних музичних фестивалях (Володимира Крайнєва в Харкові (як обов'язкові), пам'яті Володимира Горовиця в Києві, ім. Дмитра Шостаковича в Москві та ін), а також у різних країнах світу - Чехії, США, Словенії, Ватикані, Росії, Польщі, Сербії, Франції, США, Німеччини, Швейцарії, Македонії, Угорщини.
«Музика, що оточувала мене з дитинства, потихеньку заходила у мою душу», - сказав Володимир Михайлович, згадуючи своє дитинство. Багато у чому це заслуга його батька, який був музикантом філармонічного оркестру (м. Ворошиловград). Маленький Володимир практично не пропускав жодного концерту гастролюючих виконавців.
«Я став дружити з музикою, хоча, як це не парадоксально, в той час зовсім не збирався ставати музикантом», - зізнався він. Проте після закінчення школи пішло навчання в музичному училищі. За словами Володимира Михайловича, боязкі спроби композиторської діяльності були розпочаті їм вже у період навчання там. Його роботи батько показав маститим композиторам Ігорю Шамо та Тихону Хренникову. Перший розкритикував їх, а Тихон Миколайович, навпаки, зацікавився юним даруванням і порекомендував йому в наставники свого вчителя композиції. З тих пір і почалося професійне навчання майбутнього композитора - у стінах Харківської консерваторії. Володимир Птушкін навчався на фортепіанному факультеті, паралельно освоюючи композиторську науку.
З 1993 року він сам займається викладацькою роботою у Харківському національному університеті мистецтв ім. І. Котляревського, де він згодом став завкафедрою композиції та інструментування. Багато хто з його студентів відзначені лауреатськими дипломами на композиторських конкурсах. Останні п'ять років він веде клас фортепіано. Два його нинішніх студента, що завершують у цьому році навчання, працюють у ДШМ № 6. Вони натхненно грали для відвідувачів вітальні. Прелюдія і фуга Баха «Фа дієз мажор», два інтермецо Брамса і п'єса Равеля «Сумні птахи» з циклу «Відображення» прозвучали у виконанні Дмитра Малого, а його колега Людмила Шубна виконала сонату Хачатуряна у трьох частинах.
У програмі зустрічі особливе місце зайняла дитяча пісенна творчість автора. Записи пісень, що прозвучали у виконанні великого дитячого хору українського телебачення і радіо, дозволили присутнім переконатися, що Володимира Михайловича недарма називають «український Шаїнський». А представники вокального відділення школи заявили, що будуть поповнювати свій репертуар цими дивовижними чудовими творами, які сьогодні співають їхні однолітки по всій Україні.
Запропонована композитором запис романсу «Мій талісман» у виконанні народної артистки України, ректора ХНУІ Тетяни Вєркіної стала родзинкою концерту, продемонструвала різноманітність граней його таланту.
У харківського композитора багато фортепіанної музики. На творчому вечорі вона звучала у виконанні автора та його молодих колег - студентів Харківського національного університету мистецтв Ігоря Сидюка і Олега Капелюка - випускників класу професора Тетяни Вєркіної. Обидва музиканта днями повернулися з Іспанії, де здобули блискучу перемогу в міжнародному конкурсі піаністів «Ніч в Мадриді»: розділили між собою перше місце. Фортепіанну п'єсу Птушкіна «Астіната», що звучала на заключному концерті в Іспанії, Ігор Сидюк виконав для відвідувачів музично-театральної вітальні.
До уваги любителів музики були запропоновані декілька п'єс з фортепіанного циклу Володимира Птушкіна «По сторінках дитячого альбому Чайковського» («Гра в коники», «Старовинна французька пісенька», «Німецька пісенька»), твори для двох роялів «Піднесене і земне», «Карусель », а також сюїти до театральних вистав.
У цей вечір на сцену виходив ще один виконавець - Ілля Ілляшенко, учень ДШМ № 6, який зіграв невеликий фортепіанний твір «Балалайки» та заслужив похвалу самого автора п'єси.
«Молоді піаністи, причому, не тільки харківської школи, знаходять у творчості Володимира Михайловича багато позитивного, - поділився своєю думкою Олег Капелюк. - Це, перш за все, стиль музики рубежу ХХ і ХХI століття, це її колористика, фарби, ефекти, а саме дивне її якість в тому, що вона сприяє зануренню особистості в себе. Оскільки композитору належить багато фортепіанних творів, кожен виконавець має можливість вибрати з його різноманітного і багатоликого репертуару щось близьке для себе ... ».
«Майбутнє - за хорошою музикою!» - Наставляв Володимир Птушкін хлопців, які освоюють музичні інструменти в ДШМ № 6. Прощаючись, Володимир Птушкін зауважив, що буде резонно вивчити можливість створення в ДШМ № 6 класу композиції, так як, на його переконання, в колективі є професіонали, які можуть вести цей предмет. До того ж, як показує практика, кількість хлопців, які цікавляться композиторською діяльністю, останнім часом стає все більше.